Формула аммония. Аммониак формула


Формула аммония в химии

Определение и формула аммония

Химическая формула Nh5+

Ион аммония Nh5+ является правильным тетраэдром с азотом в центре и атомами водорода в вершинах тетраэдра.

Образование иона аммония

В молекуле аммиака Nh4 три электронные пары образуют три связи N – H, четвертая, прина длежащая атому азота электронная пара является неподеленной. С помощью этой электронной пары образуется связь с ионом водорода, который имеет свободную орбиталь:

Таким образом, в ионе аммония три ковалентные связи образуются по обменному механизму, а одна – по донорно-акцепторному. Механизм образования не оказывает слияния на характеристики связи, все связи в катионе аммония равноценны.

Соединения аммония

Катион аммония может образовывать с различными противоионами аммонивые соединения, в которых положительно заряженный атом азота, ковалентно связан с ионами водорода и (или) с органическими радикалами, а ионно – с каким-либо анионом.

Неорганические соединения аммония

Гидрат аммиака (гидроксид аммония, аммиачная вода, едкий аммоний, едкий аммиак). Формула: Nh4·h3O

Образуется при взаимодействии аммиака с водой. Слабое основание, диссоциирует в воде с образованием катионов аммония и гидроксид-ионов:

   

Реакция обратима, поэтому водные растворы гидроксида аммония всегда имеют характерный резкий запах аммиака.

Соли аммония

Соли, содержание катион аммония Nh5+: нитрат аммония Nh5NO3 , хлорид аммония Nh5Cl, сульфат аммония (Nh5)2SO4, карбонат аммония (Nh5)2CO3 и др.

Все соли аммония по своим свойствам похожи на соответствующие соли натрия. Хорошо растворяются в воде, полностью диссоциируют в водном растворе, при нагревании разлагаются:

   

   

В растворе гидролизуются по катиону:

   

   

Органические аммониевые соединения разделяют по количеству органических радикалов, связанных с атомом азота на первичные (R 1Nh4)+ X–, вторичные (R 1R2Nh3)+ X–, третичные (R1R2R3NH)+ X–, и четвертичные (R1R2R3R4N)+ X–.

Первичные, вторичные и третичные аммониевые соединения можно рассматривать как соли соответствующих аминов, их можно получить взаимодействием этих аминов с кислотами:

   

где R1,R2, R3 — органические радикалы или водород, X — анион кислотного остатка.

Качественная реакция на ионы аммония – взаимодействие со щелочами с выделением аммиака:

   

Примеры решения задач

ru.solverbook.com

Аміак — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку. Стабільна версія була перевірена 28 липня 2018. Зміни шаблонів/файлів цієї версії очікують на перевірку. Стабільна версія була перевірена 28 липня 2018. Перейти до навігації Перейти до пошуку Аміак Ідентифікатори Номер CAS PubChem Номер EINECS KEGG ChEBI RTECS SMILES InChI Номер Бельштейна Номер Гмеліна
Назва за IUPAC Ammonia, Azane
7664-41-7
222
231-635-3
D02916
16134
BO0875000
N
1/h4N/h2h4
3587154
79

uk.wikipedia.org

Амоніак, його добування, властивості. Солі амонію

1.Властивості амоніаку.

Амоніак – безбарвний газ з різким запахом. При температурі, нижчій за – 33,4ОС, він переходить у рідкий стан.

Маса 1 л амоніаку за нормальних умов дорівнює 0,77 г.

При охолодженні до 33,4ОС амоніак під звичайним тиском перетворюється у прозору рідину, що твердне при – 77,8ОС.

Структурна формула амоніаку.

2.У лабораторії амоніак добувають, нагріваючи амоній хлорид гашеним вапном.

2Nh5Cl+Ca(OH)2=CaCl2+h3O+2Nh4

Амоніак, що утворився висушують СаО.

Амоніак добре розчинний у воді: 1:700.

Розчинність амоніаку у воді зумовлена утворенням водневим зв’язків між їхніми молекулами:

Для амоніаку характерні реакції приєднання і окислення.

1.Взаємодіє з водою і утворює гідрати Nh4.h3O, 2Nh4.Н2:

Nh4+h3O=Nh5OH.

Лужна реакція розчину амоніаку наявністю . Водний розчин Nh4 – амоній гідроксид (слабка основа). Фенолфталеїн – малинове забарвлення, розчин Nh4 10% нашатирний спирт.

2. Взаємодія з кислотами.

Утворюються солі амонію:

Nh4+HCl=Nh5Cl; 2Nh4+h3SO4=(Nh5)2SO4

3.Відновні властивості (при нагріванні).

а) згорає у кисні:

4Nh4+3О2=2N2+6Н2О;

б)каталітичне окислення:

4Nh4+5О2=4NО+6Н2О;

в)реагує з окислювачами:

4h4N +3Br2=6НBr+3N2; 2Nh4+3CuO=3Cu+N2+3h3O.

3.Солі амонію.

Солі амонію складаються з катіона амонію та аніана кислоти.

Солі амонію добувають при взаємодії амоніаку або амоній гідроксид з кислотами:

Nh4+NHО3=Nh5NО3;

2Nh4+h3SO4=(Nh5)2SO4;

Nh5OH+HNO3=Nh5NO3+h3O.

У катіоні NH є чотири ковалентні зв’язки:

донор акцептор

Солі амонію виявляють загальні властивості солей:

1) взаємодіють з лугами:

Nh5Cl+NaOH=NaCl+Nh5OH (Nh4 +h3O)

2) взаємодіють з кислотами:

2Nh5Cl+h4SO4=(Nh5)2SO4+2HCl

3) взаємодіють із солями:

(Nh5)2SO4+BaCl2=2Nh5Cl+BaSO4

Всі амонійні солі добре розчиняються у воді. У водних розчинах солі добре гідролізують.

NH +h3O=Nh5OН+H+

Якісна реакція на NH

1) взаємодія з лугами:

NH +ОН-=Nh4 +h3O

Реакцію проводять: у пробірку з сіллю або розчином, що аналізують, вводить розчин лугу і суміш обережно нагрівають. При наявності NH виділяється амоніак.

Добування амоніаку в промисловості.

У промисловості амоніак синтезують з простих речовин Н2 і N2. Реакція азоту з воднем екзотермічна, вона відбувається із виділенням теплоти. Тому для зміщення рівноваги в оборотній системі слід зменшувати температуру. Таке зменшення допускається до 450оС, при нижчій температурі швидкість реакції дуже мала. Рівновага в системі зміщується в бік утворення амоніаку при підвищенні тиску, тому процес проводять при тиску 30Мпа.

Для збільшення швидкості реакції у виробництві амоніаку використовують каталізатори – залізо з добавками алюміній і калій оксидів.

Суміш азоту і водню за допомогою компресора стискується до необхідного тиску. Потім вона очищується, проходячи у контактний апарат, де знаходиться каталізатор. З контактного апарату виходить газова суміш, газів N2 і Н2, що не прореагували. Амоніак легко виділяється з суміші: він зріджується значно легше ніж азот і водень, що не прореагували. Рідкий амоніак добувають у холодильнику і збирають у збірнику.

1 – компресор; 2 – фільтр; 3 – контактний апарат; 4 – холодильник; 5 – збірник.

Застосування.

Значну частину Nh4 переробляють на НNO3 і її солі. Амоніак застосують у виробництві соди. Рідкий амоніак, його водний розчин, солі амонію (Nh5 NO3, (Nh5)2 НРО4, Nh5PO4 (Nh5)2SO4) використовують як азотні добрива. Рідкий амоніак застосовують як розчинник: у ньому може бути розчинено багато речовин, у тому числі деякі Ме (Na, K). Водневу сполуку азоту N2h5 (гідразин) використовують у хімічних джерелах електричного струму (відновник).

Водний розчин амоніаку (10%) – нашатирний спирт –

Реферат на тему: Амоніак, його добування, властивості. Солі амонію

www.br.com.ua

Амоніак

Молекулярна формула амоніаку: .Електронна формула: Структурна формула:

Фізичні властивості амоніаку. Безбарвний газ із характерним різким запахом, майже у два рази легший за по­вітря, отруйний. При збільшенні тиску чи охолодженні легко скраплюється в безбарвну рідину, температура кипіння , температура плавління . Амоніак дуже добре розчиняється у воді: при в 1 об’ємі води розчиняється до 700 об’ємів амоніаку, при — 1200 об’ємів.Одержання амоніаку.1) Амоніак у лабораторії одержують нагріванням сухої суміші кальцій гідроксиду (гашеного вапна) і амоній хлориду (нашатирю):2) Амоніак у промисловості одержують із простих речовин — азоту й водню:Хімічні властивості амоніаку. Нітроген в амоніаку має найменший ступінь окиснення і тому виявляє тільки відновні властивості.1) Горіння в атмосфері чистого кисню чи в підігрітому повітрі:2) Окиснення до нітроген(II) оксиду в присутності каталізатора (розпечена платина):3) Оборотна взаємодія з водою:Наявність йонів обумовлює лужне середовище розчину амоніаку. Отриманий розчин називається нашатирний спирт чи амоніачна вода. Йони амонію існують тільки в розчині. Виділити амоній гідроксид як самостійну сполуку неможливо.4) Відновлення металів з їхніх оксидів:5) Взаємодія з кислотами з утворенням солей амонію (реакція з’єднання): — амоній ніт­рат.Застосування амоніаку. Велика кількість амоніаку витрачається на одержання нітратної кислоти, нітрогеновмісних солей, сечовини, соди амоніачним методом. На легкому скрапленні й на­ступ­ному випаровуванні з поглинанням теплоти засноване його застосування в холодильних установках. Водні розчини амоніаку використовують як нітратні добрива.

vidminnyk.com

АММОНИАК - это... Что такое АММОНИАК?

  • аммониак — а, м. ammoniaque m. 1. Аммиачная смола, добываемая из сока южного зонтичного растения. Сл. 18. Торговое название камедистой аммиачной смолы, употребляемой в медицине и ветеринарии. Уш. 1935. Аммониак. Гумма или клей дерева Африканскаго .. Соли и… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • АММОНИАК — АММОНИАК, Gummi resina Ammoniaci, относится к камедесмолам. Получается из Dorema Ammoniacum Don, сем. зонтичных (Umbelliferae), растущего в Персии. В продаже в виде белых капель до лесного ореха величиною (in lacrymis) или худший, загрязненный… …   Большая медицинская энциклопедия

  • аммониак — сущ., кол во синонимов: 2 • аммиак (2) • смола (126) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Аммониак — I Аммониак (фармац.) персидский, камедистая аммиачная смола, получающаяся при высыхании млечного сока Dorema Amnoniacum Don., зонтичного растения, встречающегося в песчаных пустынях Персии; сок или прямо вытекает вследствие укола насекомых, или… …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • АММОНИАК — АММИАК или АММОНИАК по имени храма Юпитера Аммона в Ливии, близ которого в древности приготовлялся, щелочь, состоящая из одного объема азота и 3 объемов водорода, с едким особенным запахом и вкусом, образуется при гниении животных веществ. При… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • аммониак — аммониак, аммониаки, аммониака, аммониаков, аммониаку, аммониакам, аммониак, аммониаки, аммониаком, аммониаками, аммониаке, аммониаках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • аммониак — аммони ак, а …   Русский орфографический словарь

  • аммониак — аммон/и/ак/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • АММОНИАК-ГУММИ — (греч.). Восточная смоло камедь, получаемая из одного зонтичного растения в Персии. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. АММОНИАК ГУММИ Восточная, смолокамедь, получаемая из зонтичного растения,… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Аммониак (хим.) — см. Смолы …   Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона

  • dic.academic.ru

    Амоніак - Лекции по химии - ХИМИЯ - Каталог файлов

    Фізичні властивості

    Аміак — безбарвний газ з характерним різким запахом і їдким смаком. Він майже у два рази легший від повітря. При —33,35°С і звичайному тиску аміак скраплюється в безбарвну рідину, а при —77,75°С замерзає, перетворюючись у безбарвну кристалічну масу. Його зберігають і транспортують у рідкому стані в стальних балонах під тиском 6—7 атм.

    У воді аміак розчиняється дуже добре: при 0°С і звичайному тиску в 1 об'ємі води розчиняється близько 1200 об'ємів Nh4, а при 20°С — 700 об'ємів. Концентрований розчин містить 25% Nh4 і має густину 0,91 г/см3. Розчин аміаку у воді називають аміачною водою або нашатирним спиртом. Звичайний медичний нашатирний спирт містить 10%: Nh4. При нагріванні розчину аміак легко випаровується.

    Хімічні властивості

    Молекули аміаку утворюються за допомогою ковалентних зв'язків. Електронна і структурна формули молекули аміаку такі:

      Н        Н

      ..       |  

     :N:Н   і  N — Н

      ..       |

      Н        Н

    Однак зв'язки N — Н в молекулі аміаку полярні, оскільки електронна пара зміщена до атома азоту. Тому атом азоту має негативний заряд, а атом водню — позитивний. У хімічному відношенні аміак'є відновником, а сам звичайно окиснюється до вільного азоту. Так, в атмосфері кисню аміак горить за реакцією:

    Амоніак також легко відновлює монооксид міді до металічної міді при високій температурі за реакцією:

    • 3CuO + 2Nh4 = 3Cu + N2 + 3h3O

    Гідроксид амонію

    При розчиненні аміаку в воді частина його молекул взаємодіє з водневими іонами води з утворенням складного катіона амонію Nh5+, який відіграє роль одновалентного металу (група амонію Nh5 у вільному стані не існує, а лише у вигляді катіону Nh5+). Разом з тим відповідна кількість гідроксильних груп OH- води звільняється. Цей процес рівноважний. Його можна зобразити таким рівнянням:

    Гідроксильні групи, у свою чергу, сполучаючись з катіоном амонію, утворюють сполуку Nh5OH, яку називають гідроксидом амонію:

    Внаслідок цих процесів у водному розчині аміаку встановлюється подвійна рівновага: з одного боку, між молекулами аміаку Nh4 і молекулами води h3O та іонами амонію Nh5+ і іонами гідроксилу і з другого — між молекулами гідроксиду амонію Nh5OH і тими ж іонами амонію і гідроксилу:

    Звідси виходить, що в розчині аміаку в рівновазі одночасно існують молекули аміаку, води і гідроксиду амонію та іони амонію і гідроксилу.

    Гідроксид амонію являє собою дуже нестійку речовину і може існувати лише в розчині. При нагріванні розчину рівновага зміщується вліво, і розчин розкладається на вихідні речовини. Цей розклад частково відбувається і при звичайній температурі, тому розчини аміаку завжди мають специфічний запах. При тривалому кип'ятінні розчину можна повністю видалити аміак. Цим інколи користуються в лабораторіях для одержання невеликих кількостей аміаку.

    Розчин гідроксиду амонію має милкий смак і забарвлює червоний лакмус у синій колір. Отже, Nh5OH є основа, хоч і дуже слабка. Тому лише незначна частина його молекул дисоціює на іони:

    З кислотами розчин гідроксиду амонію утворює солі, наприклад:

    • Nh5OH + HCl = Nh5Cl + h3O
    • Nh5OH + HNO3 = Nh5NO3 + h3O 2Nh5OH + h3SO4 = (Nh5)2SO4 + 2h3O

    Але солі амонію можуть утворюватись і при взаємодії кислот з аміаком. При цьому молекули аміаку приєднують водневі іони кислоти і перетворюються в катіони амонію:

    • Nh4 + HCl = Nh5Cl
    • Nh4 + HNO3 = Nh5NO3
    • 2Nh4 + h3SO4 = (Nh5)2SO4

    Добування аміаку

    В лабораторних умовах аміак добувають звичайно нагріванням суміші хлориду амонію Nh5Cl з гашеним вапном Ca(OH)2. Процес утворення аміаку при цьому відбувається в дві стадії: спочатку виникає гідроксид амонію, а потім він розкладається з виділенням аміаку:

    • 2Nh5Cl + Ca(OH)2 = 2Nh5OH + CaCl2
    • Nh5OH = Nh4↑ + h3O

    Інколи аміак добувають нагріванням до кипіння концентрованого розчину аміаку (гідроксиду амонію). При цьому Nh4 утворюється за реакцією, наведеною вище.

    У техніці головним способом добування аміаку є прямий синтез його з азоту і водню за реакцією:

    Ця реакція відбувається лише при дуже високих тисках (кілька сот атмосфер), високій температурі і наявності каталізатора.

    На сучасних заводах синтез проводять у більшості випадків при тисках 250—350 атм, а інколи навіть при 700—1000 атм. Чим більший тиск, тим більше рівновага реакції зміщується в бік утворення Nh4, тобто в бік збільшення виходу аміаку. Але процес при дуже високих тисках дуже дорогий і економічно невигідний. Температуру підтримують близько 400—450°С. Нижче 400°С реакція відбувається дуже повільно, а вище 450— 500°С аміак помітно розкладається на азот і водень. Каталізатором служить губчасте залізо з домішками оксидів калію, алюмінію й інших речовин.

    Значні кількості аміаку одержують як побічний продукт при коксуванні кам'яного вугілля. У кам'яному вугіллі, як уже говорилося, міститься від 1 до 2,5% азоту. При коксуванні вугілля більша частина цього азоту виділяється у вигляді аміаку. Його видаляють, з коксового газу пропусканням газу через воду. При цьому аміак розчиняється і утворює так звану аміачну воду. Цю воду нейтралізують сульфатною кислотою і одержують сульфат амонію, що використовується як азотне добриво.

    До кінця минулого століття цей спосіб був єдиним промисловим способом добування аміаку. Лише в 20-х роках, нашого століття, коли поширився синтетичний спосіб, він втратив своє значення.

     Застосування

    Амоніак — один з найважливіших продуктів сучасної хімічної промисловості. Головною галуззю його застосування є виробництво нітратної кислоти і азотних добрив. Крім того, аміак використовують для виробництва багатьох інших хімічних продуктів. Останнім часом зріджений аміак і водний розчин аміаку стали широко застосовувати безпосередньо як азотне добриво.

    oadk.at.ua

    Аммониак

    Значение слова "Аммониак" в Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона

    АммониакАммониак (фармац.) персидский, камедистая аммиачная смола, получающаяся при высыхании млечного сока Dorema Amnoniacum Don., зонтичного растения, встречающегося в песчаных пустынях Персии; сок или прямо вытекает вследствие укола насекомых, или же получается из сделанных на растении надрезов. В москательной торговле различают два сорта: аммониак в зернах, Amnoniacum in lacrymis, s. in granis, s. electum — округлые зерна величиной с горошину или лесной орех, пропитанные буроватым веществом или слившиеся в неправильную массу, снаружи желтые или желтовато-бурые, с неясным раковистым голубовато-белым изломом жирного блеска; в тонких осколках просвечивают, на холоду твердеют, в тепле размягчаются; при разжевывании производят сильное раздражение слизистых оболочек; сильно горьки на вкус и обладают характерным запахом; растертые с водой, дают эмульсию, не вполне растворяющуюся в спирте (характеристика по германской фармакопее). Для фармацевтических надобностей употребляется лишь только этот сорт. Аммониак в кусках, Ammoniacum in massis s. in placentis, представляет более мягкие темные массы со включенными в них зернами, с большей или меньшей примесью песка, земли и частичек растений. Этот сорт употребляется в ветеринарной практике. Для фармацевтического употребления аммониак следует очистить от примеси посторонних частичек растений измельчением и просеиванием. Для более удобного оперирования препарат держат долгое время зимой на холоду, при чем он делается хрупким и тогда может быть измельчен в холодной железной ступке в прохладном месте, или же оставляют его на несколько недель в сосуде, на дно которого кладут куски жженой извести или хлористого кальция, при чем аммониак мало-помалу высыхает и делается хрупким. Порошок следует сохранять в бумажном мешке над поглощающими воду веществами, чтобы не давать ему склеиваться в куски. Он содержит 55—60 процентов смолы С 40 Н 25 О 9, растворимой в эфире и лигроине, 0,4 процента эфирного масла, не содержащего серы и вращающего вправо плоскость поляризации, 23 проц. камеди и бассорина, 3 проц. золы и 6 проц. воды. Смолу можно извлекать спиртом, по испарении которого она остается в виде желтоватой прозрачной массы, разлагающейся выше 100° и дающей при сухой перегонке подвижное желтое масло и пирокатехин, но не умбеллиферон, получающийся из камедистых смол прочих зонтичных. Спиртовой раствор осаждается уксуснокислым свинцом и от прибавки хлорноватистокислого натра дает тотчас же красное окрашивание, исчезающее через некоторое время.

    При обработке азотной кислотой аммониак дает тринитрорезорсин С 6 Н 3 (NО 2)3 О 3 (или стифниновую кислоту) и камфрезиновую кислоту С 10 Н 14 О 7. При сплавлении с едким кали наряду с другими продуктами образуется резорцин С 6 Н 6O2. От персидского аммониака следует отличать африканский, который, вероятно, тождественен с Amononiacum, упоминающимся Плинием и другими древними писателями. Он получается из зонтичного Ferula Tingitana, произрастающего в Северной Африке. Это вещество представляет мягкие, светло-коричневые слившиеся зерна с более слабым запахом и вкусом, чем персидский аммониак; редко встречается в москательной торговле и содержит 67,8 проц. смолы, 9 проц. камеди и бассорина, 4,3 проц. эфирного масла, смешанного с водой, и 18,9 процен. нерастворимого остатка. При сплавлении с 5 ч. едкого кали получается резорцин и кислота С 10 Н 10 О 6, растворимая в воде. При сухой перегонке образуется умбеллиферон, что и составляет отличительный признак его от персидской камеди.

    Статья про слово "Аммониак" в Энциклопедическом словаре Брокгауза и Ефрона была прочитана 1643 раз

    be.sci-lib.com